Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 27 —

Тим часом гетьман Дорошенко іншою стежкою розпочав зносини з Москвою через князя Ромодановського, що стояв тодї з царським війском в Суджі. Ромодановський вирядив до Дорошенка ротмістра Карпа Бабкина прохати, щоб визволив з полону царських воєвод і ратних людий, між котрими був син Скуратова, товариша князя Ромодановського. Дорошенко відповів: „Відомі тобі наші звичаї: в нашій Українї не так, як у вас в Московщинї: у вас, що звелить цар, те й робить ся, а у нас без ради полковників і товариства нїчого чинити не можна. Бранцї ваші, щоб ти знав, не в неволї, а живуть собі на волї, з нашої ласки і прихильности. От незабаром дасть Біг, проженемо з нашої землї ворога-бусурмана, тодї покличемо усїх полковників, зберемо раду, та порадившись і випустимо з полону вашого Григория Скуратова, воєвод і ратних людий, і нїкого з їх не задержимо.

Дорошенко тодї-ж таки випустив з полону полковника Гульца з наймитом і прапорщика Тараса Смирнова. Післанцю Бабкину гетьман сказав: „Коли ваш цар визволить усїх наших Українцїв, що позабирали ви в полон, тодї й ми усїх ваших випустимо. Між полоненими Українцями, визволення котрих найпаче добивав ся гетьман Дорошенко, були полковники: прилуцький — Чернявський, ірклїївський — Попкевич, суддя — Незаймай, писар — Шийкевич і знаменитий Тимофей Цицура, що був тодї на засланню в Томску. Багацько було й інчих ще. Московських бранцїв було у Дорошенка 70; з них 34 держали в Брацлаві, а останнїх в Чигиринї. Про бранцїв чигиринських, Бабкин писав так: „Царських людий гетьман велїв годувати, надїлив їх кожухами і чобітьми і кличе часто до себе на обід. Але таку ласку показували бранцям доти тілько, доки Дорошенко бояв ся Суховієнка, а коли зовсїм відбив ся від него, то цїлком інакше стали поводити ся з полоненими Москалями“.


IV.

З 12 лютого р. 1669 почали в Москві готовити ся до ради, що мала обібрати гетьмана лївобережної України. По наказу царя репрезентантами верховної власти московської на раду призначено князя Григория Ромодановського, а в товариші єму