зував єму, що Україна бідує через розтич: цїлий край зруйновано, велику силу Українцїв позасилано на Сібір і до інших країн царства московського. „Правда, писав він, воно добре дїло жити в згодї з Москвою і перебувати під рукою у царя православного, та тільки не з такими умовами, на які пристав Бруховецький“. Дорошенко радив Многогрішному вирядити своїх післанцїв на раду, що повинна зібрати ся на першому тижню великого посту в Корсунї. Многогрішний Дорошенків лист, писаний 15 лютого, переслав в Москву і радив, щоб Дорошенкови нї в чому не няли віри, бо він зсилаєть ся з Турками і якісь там умови з ними складає. Запевняючи, що він готов лити кров за царські вигоди, Демян додавав, що він своїми заходами привів під руку царя московського полковників: київського Солонину і переяславського Думитрашку-Райча.
Ті післанцї, що їздили до Москви в сїчнї, не привезли певної відповіди: де збереть ся рада? Демян радив Ромодановському, що найлїпше буде справити раду в Новгородї Сїверскому, щоб на раду міг прибути, архиєпископ Лазар Баранович, бо се людина старого віку і благе здоровя єго не дасть єму поїхати далеко. Ромодановський відповідав, що цар казав скликати раду в Глухів, куди найзручнїйше приїхати з інших міст українських: князь зазивав Многогрішного їхати до Глухова, кликати туди полковників, старшину і міщан, він додав, що про все те написано і до Барановича.
Демян послухав ся і 27 лютого приїхав до Глухова. Лазар Баранович писав, що „тяжка путь лякає єго недужого, але справа вибору гетьмана, яко Божа справа примушує єго поїхати“.
Першого березіля приїхали до Глухова і московські післанцї. Демян Многогрішний з старшиною і з козаками зустрів їх за три, чи може й за чотири верстви за містом. Князь Ромодановський взяв Демяна до себе в карету. В міській брамі зустрів їх соборний протопопа з попами і міщанами. Повстававши з екипажів післанцї познаменувались до чудотворного образа Спаса, що привезли з собою із Сївска: понесли образ в собор, відправили там молебень, а потім князь Ромодановський велїв той образ постановити у себе на дворі.
На другий день Демян, удвох з осаулом Гвинтівкою, приїхали до Ромодановського. Князь велїв голосно вичитати статтї
