Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/81

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 71 —

тїйше за всїх, стояв Кальник, бо тут були великий замок і двоє міст обведених валами і обгорожених високими палями, до того тут був безпечний захисток про обложенцїв. Ханенкови багато запоміг Сїрко, котрого, яко славного лицаря, скрізь шанували Українцї. А з другого боку побратимство Дорошенка з бусурманами відвертало від него народ. Трудно було запевнити Українцїв, як сего хотїв Дорошенко, що ті самі бусурмани, яких споконвіку Українцї вважали за своїх природжених ворогів і рабівників тепер би то повернулись приязно і зробили ся прихильниками і оборонцями Українцїв. Зо страху, щоб не опинити ся під рукою бусурман, багацько вже Українцїв рушило за Днїпро шукати собі нових селитьб. Навіть Дорошенкові прихильники і ті вагали ся і коли-б під впливом єго приставали до думки зробити ся турецькими підданками на те, щоб зберегти самостійність України, так і під іншим впливом легко і кидали таку думку. В осенї 1671 р. вірними Дорошенкови були охоче війско — серденята та виборні козаки з різних полків. Татар з ним було мало. Нового хана кримського Селїм-Гирея він не міг діждати ся. Прибув до него і став біля Городища[1] недалеко від Корсуна Нурадин-Салтан з 6000 орди. З такою невеликою силою Дорошенко не відважив ся виступити на бій, доки не прибуде білгородська орда, котру обіцяв вирядити салтан і котрої 20.000 прийшло не ранїйше 18 листопаду. З ордою прибули і Турки: по одним звісткам їх було 10.000, а по другим тілько 2000.

Тимчасом король Михайло звелїв з початком зими зупинити війскові справи. Гетьман Собєський, не добувши Кальника, лишив на Поділлю свого товарища, польного гетьмана Вишневецького, а сам подав ся до Львова. Польний гетьман перебував у Барі. Польскі коругви займали Рашків, Чечельник, Брацлав, Стїну, Карсанівку і Тиманівку. В Бершадї і Ладижинї стояли Ханенкові козаки. Сїрко і Ханенко скликали в Ілинцї на раду поспільство подільске і козаків. На раду прибули і післанцї польских гетьманів, щоб клятьбою запевнити Українцїв, що Україна наперед перебувати ме відповідно стародавним правам і вольностям. Але в сему не було

  1. Нинї місточко в Київщинї.