Межи Днїпром та Чигирином тяглись гори, куди підходила долина, що простяглась від Днїпрового побережа. По сих горах отаборило ся турецьке війско під проводом Каплан-баши щоб не пускати московського війска. З Турками були кримські орди, молдавські та волоські потуги. Турки звели батериї, постановили гармати і почали обороняти вхід на гору, Заходи наших, здобути гору 1 і 2 серпня, не вдали ся. Серпня 3, у суботу, Ромодановський вирядив чималий віддїл[1]. Козаки у лїву руч пішли окремим віддїлом[2], а далї за ними слїдкували боярин та гетьман з рештою війска та обозами[3], лишивши на лївобережі охочі полки з наказом ловити і вішати втїкачів з війска, як що виявлять ся на лївобережі.
Турки і Татари, допустивши посланих Москалїв, до гори, виступили проти них з чагарника і почали палити на них з гармат. Виборні піші ґенерал-лейтенанта Шепелева і ґенерал-майора Кровкова вибрались були на гори, але кінні Турки і Татари збили і прогнали їх. Москалїв вбито було до тисячи і стількі-ж поранених: між останнїми і ґенерал Шепелев. 500 Москалїв відрізали і осачили вороги. Обороняючись завзято, вони усї згинули-б, як би на ратунок їм стрілецькі полки, що били ся на лївій лаві, не обманили Турків; зараз за сим резерва правої лави кинула ся на гори. Відрізані знову злучили ся з своїмм, і Турки, бачучи, що до того посуваєть
- ↑ Ґенерал-лейтенанта Аггея Олексїєвича Шепелева і ґенерал-майора Кровкова з добірною інфантериєю від 5 до 6 тисяч, що складало праву лаву. У резерві в него було 10.000 кінних і піших під зарядом ґенерала Змієва. Осередок складали 9 стрілецьких полків, при них дїти боярські; у резерві у него 15.000. Лїва лава і резерви до него складали білогородский та сївський полки.
- ↑ Гетьман —- під зарядом наказного Василя Борковського вирядив полки: Чернигівський (полковника В. Борковського), Лубенський (полковн. Максима Іляшенко), Миргородський (полковника Павла Апостоленка), Прилуцький (полк. Хведора Мовчана), Нїженський (полк. наказного Василя Ігуменського), піші полки Герасима та Іванїя, кінні Іляша Новицького та Якова Павловського зо всїм їх товариством, з якими були полковники з Переяславського, Стародубського, Полтавського полків, мужні товариші і козаки, а ті три полки були самі на заставі поза обозом. (Допис гетьмана з 17 серпня і також лист гетьманів до полковника Новицького).
- ↑ „І ті ваші великого царя війска послав ранїш за себе, самі зараз за ними шлисьмо з обозами і зо всїм війском в обозї будучим“ (ibid).
