ся ще нова потуга кінна, почали подавати ся, а коли ще й московська кінниця пристала до своїх, що стояли вже на горах — тут вже Турків було зовсїм побито. Як передають самовидцї[1], вони тїкали без ладу за Тясмин до Чигирина, і попалили за собою мости, що спорудили були Молдаване і Волохи межи Чигирином і Суботовим. Татари бігли до Медведівки. За ними гонили ся і губили їх запеклі вороги-калмики. У сїй сїчі, як звіщає Ґордон, що тяглась три години, Турки стратили 5.000 чоловіка, а в Москалїв було 1.500 забитих і до 1000 поранених. Бранцї-Турки показували, що число побитих Турків було коло 8.000. Москалї здобули 28 гармат і коштовні турецькі намети[2].
Сего самого дня (серпня 5, у суботу), коли московське війско брало гору над ворогами, о 2 годинї півдня Турки запалили порох і прорвали значну частину валу і кинули ся у прорив. Цїлих дві години тяглась завзята різанина. Саме тодї воєвода Ржевський вийшов на вал верхнього замку і тут вбито єго скалкою бомби або ґранати, що вдарила у підборідє. У Чигиринї провід над усїма силами лишив ся за Ґордоном. Прочувши, що московське війско побило Турків, він засилав до Ромодановського проханнє, скоріш прибути і тим закінчити своє сьвято побідника, бо тодї вороги підуть від Чигирина.
- ↑ А як війско наше хоробро і сьміливо на ворогів пішло і ми з обозами і то всїм війском до гір наблизили ся і тих ворогів — турків спагів полки і кримські потуги і инших земель зібрання побили, від окопів, шанцїв, виводів і нарядів їх і від наметів відбили і самих безлїч у пень побивши і живцем побравши і хорогви, прогнали страхом так, що то сполоху набравшись, тїкаючи на мостах своїх через річку Тясму пороблених, один одного давили і мости поломали і, на той бік Тясми на переправляючи, богато потопило ся і опісля того свого нещасного переходу і міст спалили“ (Допись Самійловича). „Як боярин і гетьман на гору сходили і само тодї буди великі сїчи з рана до полудня, і Каплан-башу з війском збили, і шатри, і обоз, і гармати москалї здобули. Турки нїчого з собою не взяли і побито їх тодї люду тисяч на вісїм, а Каплан-баша з війском утїк через Тясмин на мости і царське війско гнало їх і било до самого мосту, а перебігши мости, Турки запалили їх і постановили варти, щоб царске війско через міст не напало на них. А як-би царске війско їх тут перемогло, вони усї б утїкли, лишивши їм здобич під Чигирином“ (Доказ бранця Турка).
- ↑ Треба зауважити, що Турки завше прихильні побільшувати. Коли ж пробувають у неволї, то роблять се так, щоб вимовити побідних приємно.
