Сторінка:Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu/133

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 121 —

Але Ромодановський, переночувавши на місцї сїчи, рушив з війском далї і, отаборившись за дві верстви з половиною від Чигирина, післав Ґордонови на підмогу тільки оден полк драґонів. Серпня 5 Ґордон знов прохав Ромодановського і раяв місце для табору на острові, низше Чигирина, відкіль можна було обстрілювати ворожий табор. Але боярин прислав Ґордонови тепер тільки до 3000 війска, радючи єму зробити вилазку як-би Ромодановський послухав Ґордона, то, певно, Турки втїкли б від Чигирина. І так, як показували їх бранцї, після побиванок на горі, вони були наважились розбігти ся, але візір затримав їх, вмовивши спробувати ще раз підвести підкопи; він дав обіцянку рушити, як що за тиждень підкопи не поможуть здобути місто. Виконуючи наказ Ромодановського, Ґордон серпня 6 зробив вилазку, але нещасливо.

I після сего боярин не переходив зовсїм своїм війском за річку, за близше до ворожого табору, як намагав ся Ґордон, але вдовольнив ся тільки тим, що вирядив Косагова і Вульфа захопити два островцї на Тясминї, а до Ґордона вирядив ще 1.800 чоловіка сумських козаків та рильских людий задля нових вилазок. Для сего ж таки Самійлович від себе посилав у нижнїй замок нові соткі козаків ріжних полків, заміняючи ними тих, що післав туди ранїш. Герцям не щастило нї з верхнього, нї з нижнього замків, бо яничари дуже зручно примостили ся у своїх шанцях. Вони сидїли в рові, захищаючись окопом, і відтіль палили, а над ними сидїли по горі другі. Верхнї берегли нижнїх, а нижнї верхнїх, і вибити їх відтіль не було змоги.

Виряжено на острів Косагова, війско розбіглось, як на него рушили Турки, а Вульфа після сего вернув сам Ромодановський. Так мляво Ромодановський ратував Чигирин. Тим часом Поляк Кирницький, що був бранцем у Турків і перейшов до обложенцїв, звістив, що у Турків не достає харчів, і вони почнуть тїкати, як тільки їм трохи не пощастить. Ще липня 12 Сїрко, якого раз-у-раз гетьман виставляв спільником ворогів, напав з запорожцями на турецьку валку, що пливла з Кізикерменя по Днїпрови з запасом для війска, відняв запаси і се так надовго пошкодило Туркам, що ті запаси, які привіз потім Каплан-баша, не могли вже їм замінити тої втрати. Ґордон по сїй звістцї ще благав Ромодановського щи-