Сторінка:Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu/134

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 122 —

ріще взятись до дїла, але боярин знов вирядив тільки у місто віддїл на вилазки, який незабаром сам і вернув.

Серпня 11, у недїлю, о першій годинї дня вибухнула міна під валом нижнього замку. Зробивсь прорив. 500 чоловіка козаків, що були близько, згинули, инші пустились навтїкача. Страшенний гуркіт усїх приголомшив: пустились тїкати і ті, що були далї; вибух застав одних пяними, других у снї. Вростич метнули ся козаки з міста через московський міст, думаючи втїкти у війсковий обоз. Але за мостом вже стояли Турки, що пробрались туди через болото. Вони поломали міст. Козаки у натовпі давили один одного; богато їх потопилось, і між них гадяцкий полковник Криницький. Турки запалили башту з брамою, що стояла на московському мостї; козаків, що встигли перейти за міст, вороги гнали і рубали. Тимчасом від вибуху по всему нижньому замку склада ся пожежа. Вороги, що вірвались через прорив, розносили її, запалюючи будинки. Три серденяцьких полків: Герасимів, Іванїв і Ребриковського втїкли через греблю у верхнїй замок. Турки запалили околишнї мури верхнього замку, що прозивали ся новим містом; цїлими поки що лишали ся внутрішнї — старе місто. Жадні силкування Ґордона виратувати Чигирин, не вдали ся, підлеглі не слухали наказу[1]. В вечері один стрілецький голова нишком сказав Ґордонови, що Ромодановський прислав свого осавулу з наказом вивести залогу з верхнього замку,

  1. „11-ого у недїлю в вечері вибухнули підкопи до річки Тясмину близько будинків і землю порозкидало на всї боки і від того вибуху будинки загоріли ся і розпочалась пожежа, і обложенцї, бачучи пожежу, з міста побігли у обоз крізь московський міст, і Турки, побачивши се, прибігли з болота до московської башти і запалили, щоб обложенцям не дати з міста випуску, і міст підломавсь, і з того мосту потонув гадяцкий полковник Хведор Криницкий і богато инших потонуло, то на пляцовій було козаків чоловіка 500 і ті усї від подкопів пропали, і Турки, убігши у місто, запалили будинки і саме тодї з серденяцьких полків Герасимів, Іванїїв і Ребриковськаго у московську башту з міста не втїкли, а приложились до верхнього замка і башту, що на греблї, захопили і ворогам її не дали. А верхне місто, що спорудив був знову воєвода Ржевський, вороги запалили саме тодї, коли у великому нижньому замку вчинила ся від підкопів пожежа. I царське війско і сердюки у верхньому замку за камяною церквою до самого вечера ворогів з міста вибавили двічи і башту з греблею обороняли і їм не давали“.