ся з московським полковником Борисовим, промовив до него: „Чого ти менї дорікаєш! не шаблею ви нас добули“. А гетьман, чуючи те, нїчого не мовив, тільки реготав ся, та, мабуть в думцї ще й похваляв за те. Таким чином в тому доносї, що підписав і Гамалїя, він сам себе винуватив, яко гетьманового однодумника.
Бояринови Ґолїцину, що вже давно ворогував проти гетьмана, донос був на руку. Не подаючи гетьманови жадної ознаки, він послав той донос гонцем в Москву.
11 липня війско прийшло до річки Орелі і зупинило ся тут на кілька день. 12 липня прибув з Криму гонець з листом салтана Нуредіна. Нуредін дивував ся, що без жадної причини зрушено згоду і війско московське рушило на Крим. Тодїж саме прибув з Москви „думний дяк“ Шакловитий, прибічник царівни Софії і привіз до Ґолїцина похвальну грамоту за єго подїї, а до гетьмана запитаннє: на що він палив в степу траву? Гетьман відповів, що він нїкому не велїв траву палити. Гетьманови вже й тодї можна було вгадати, що на него заходять ся з сїльцем. Одначе затаївши тревогу в душі, він з приводу приїзду Шакловитого, спорудив бенькет і покликав видатнїйших ватажків. Підчас коли пили на здоровє царя, палили з гармат, а як скінчив ся бенькет, усї, хто був на бенькетї, звичаєм того часу, давали гетьманови подарунки. Тимчасом донос уже пішов і під гетьманом вже зяяла викопана яма.
15 липня війско рушило далї, 20 дїйшло до річки Коломака і перейшовши її, отаборило ся двома таборами по горбковинї: в одному таборі правобічному були бояри: Олексїй Шеін і князь Володимир Долгорукий, в другому — лївому був гетьман і князь Константин Щербатов. Від одного табору до другого було верстов зо три.
Другого дня гетьман трактував польского заступника, що прибув до табору і не відав, що над єго головою висїла вже біда. Того-ж таки дня прибіг з Москви гонець і привіз відповідь на донос зроблений на гетьмана. Ґолїцину велено арештувати гетьмана; відповідно бажанню старшини, скинувши єго з уряду, вирядити до якого будь московського міста. А тодї вже, заславши Самійловича — вчинити вибір нового гетьмана.
