Сторінка:Микола Сціборський. Демократія (1942).djvu/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

пав не лише в ролі споживача прибутку, але й творця матеріяльних вартостей. Часто-густо він був також піонером цивілізаційного поступу. І це виправдувало його місце в соціяльнім устрої. Цілком інша роля фінансового капіталу, що став домінуючим чинником у сучасній капіталістичній системі. Основним стимулом його чинности, що базується на скаженій швидкости обороту (»гроші — час!«), є прагнення здобути якнайбільший зиск, і то зиск, придбаний не в процесі творення реальних цінностей, (які були б оправданим еквівалентом зиску), а в спекуляції символами цих цінностей, які штучно створили акційно-біржові форми сучасного фінансового обороту. Фінансовий капітал створив нову економічну функцію посередництва, і новий антисоціяльний тип посередника (суспільного паразита), класичним зразком якого є тип модернього біржового грача.

Сама природа фінансового капіталу, що до сфери його інтересів і персонального складу — інтернаціональна. Якщо мислити капіталістичний устрій як форму — імманентну національній, державно-господарській структурі життя народів — то фінансовий капітал є її парадоксом, ворогом та шкідником. Національно-господарські інтереси країн, в яких він оперує, для нього мають найменше значення! Класичним прикладом його деструктивної чинности можуть служити ґрандіозні біржові й банківські крахи в Ню Йорку (в 1929. році), що потягли за собою господарські й фінансові катастрофи не тільки в Сполуч. Державах Північної Америки, але й у низці інших країн. Характерно