трави. Багато маяків. Сила-силенна білих цистерен, розкиданих по різних островах, і величезні будівлі в глибині заточини, приблизно в милях трьох-чотирьох од нас. Незчисленна кількість пароплавів. Аеропляни. Це все залишилося позаду, коли ми вийшли з Малаккської протоки.
Курс зюд-ост різко змінено на норд-ост, не дійшовши семидесяти миль до екватору.
Було ще три дні до Формози. Люди, змучені спекою, тяжкою працею, поганими харчами, в наслідок попсованих продуктів, журились за берегом і вираховували години прибуття до Келунгу.
Саме наприкінці того дня радист виліз із своєї буди з клаптиком паперу в руці й побіг на капітанський місток.
— Костянтине Олександровичу, є радіоповідомлення про тайфун.
Капітан мовчки прочитав радіограму.
У напрямку від Філіппінських островів до Гонконгу мчав тайфун із швидкістю 60 миль (105 верстов) на годину. Коли напрям його не зміниться, все буде добре, він нас не захопить.
