Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/336

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вони з'являються на пароплав, де гостюють, добре наїдаючись та вештаючись по всіх приміщеннях пароплава.

Протягом трьох днів ми безперервно вантажимось без жодних перешкод. Вільної хвилини люди їдуть на берег або ходять по палубі й стріляють нерп, що їх сила у цій заточині. Але нашим мисливцям не щастить. Якось я спостерігав, як кіно-оператор убив нерпу. Зараз же біля судна з'явилася друга. На неї стріляли разів п'ятнадцять, але так і не влучили.

Третього дня під час перевантажування вугілля хтось невдало повернув катеринку, й вугілля вагою в одну тонну придавило електрика. Якось щасливо обійшлось лише звихненням ноги.

На четвертий день у морі почалася штурма. У заточині хвилювання дійшло чотирьох балів. Стояти біля „Якута“ борт до борту було неможливо. Обидва пароплави рушили вглиб заточини, зазираючи до кожного з її закутків, щоб відшукати спокійніше місце, де можна було б і далі перевантажуватись. Кінець-кінцем знайшли аж у самому