Сторінка:Микола Трублаїні. До Арктики через тропіки. 1931.pdf/408

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вав востаннє оглянути обрій. Спеціяльна експедиція виїхала на один із південно-західніх рогів, що далеко виходить у море й високо здіймається над ним. Звідти в біноклі й трубу оглядали крижані простори. „Може, там десь серед криги, вже недалеко острова, стоїть пароплав і не може підійти ближче, тоді ми виїдемо до нього на нартах,“ так думали колоністи. Але на обрії далеко простяглися ті самі густі, торосисті криги.

Дали наказа готуватись до четвертої зимівлі. Колоністи роз'їхались по домівках. Мисливці мусили посилено полювати на моржів та птицю, щоб заготувати харчів на довгу полярну зиму, бо всі добре пам'ятали, як за першої зими, коли заготовили обмаль м'яса, довелось голодувати й хоріти на цингу.

І ось зовсім несподівано, сьогодні вранці, ескімоска, що спала в невеличкому наметі, почула звук сирени. Вона довго будила начальника острова, розповідаючи йому, що прийшов пароплав, але той спросоння не міг її зрозуміти й чомусь йому здалося, що нібито на її чоловіка напав білий ведмідь. Він схопив рушницю й вибіг на двір. За