Инші пішли обідати.
— От дух, аж сюди чути.
Це Мазій.
Сказав незадоволенно Юхим:
— Не магу я більш терпіти, вашого духу слухати.
І дивиться на Мазія:
— Розумієш: треба завод одкривати. Надоїло мінє. Хіба це робота з мерцями? Так, недоразумєння.
Потім говорили про сьогодняшній нальот. Так би мовити, про діло плакатне.
… Летить від кирки земля, бризками розсипається.
Росте сопка біля ями.
Сонце востаннє крутнуло хвостом і пішло в безвість.
Пішли й грабарі. Яма була готова.
Глибокої ночі піде сюди важкий труповий дух.
Смеркає…
Смеркло.
Від бараків відходять захмарені заулки. Темніє в кварталах — лихтарів нема, а будинки сиротливі, непривітливі.
… Юхим і Мазій цілу ніч вільні — копали.
Повечеряли й пішли.
Мазій ступає від бараків кішкою, в довгих незграбних ногах оксамит. Щоб не чути, щоб вийти до заводських воріт кішкою.
Юхим каже в долоню:
— Ша!
А сам спотикається, як монополька.
… За десять кварталів — свисток. Пішов по кварталах, і тільки за проваллям стих.
Зупинилися. Прилипли до паркану.
Мазій дивиться двома безоднями — очі глибоко пішли під лоб, тільки блиск майорить.
