незвичайної сили, котрої набрала армія, і вічного запотрібовання для неї грошей, невважаючи на богаті здобичи і розвій торговлї. На сїм ґрунтї іде глуха боротьба між царями і духовенством, що держало в своїх руках найбільші богацтва, керму місцевих фінансів.
Ніневія — нова столиця, збудована царями для ослаблення старих центрів, осїдків того могутнього духовенства, — стає гнїздом крівавого воєнного пановання — його символом, що сїє жах серед народів передньої Азії. В крівавих війнах згинуло Ізраільске царство, розбите і зруйноване кількома наворотами; зруйновано й пограблено сам Вавилон, сей центр культури і релїґійного житя. Найменьше утерпів Єгипет, підбитий під сам кінець, коли пораховані були вже часи Асірії й Ніневії.
Але бажаючи перейняти силу і значіннє Вавилону для своєї держави асірійські царі старались громадити в ній і культурні засоби, зібрані Вавилоном і старшими від нього культурними центрами, щоб Ніневія могла заступити їх місце. В одній царських палат Ніневії знайшла ся величезна біблїотека з записаних цеголок, яка заховала для нас дуже багато з лїтератури й науки і всякого роду писаних памяток Сумеру й Вавилону.
Але трівкої культурної ролї Ніневії доля не судила. Істнування того останнього Асірійського царства не було довге.
В VIII–VII віцї знов ідуть якісь сильні народні рухи на північ від Асірії, в сусїдстві Чорного і Каспійского моря. Глубші причини сих рухів неясні. На передї їх виступають іранські племена, серед котрих ідуть якісь внутрішнї зміни, і в результатї формуюєть ся перша воєнна велика іранська держава Мідійська. В другій половині VII віку вона виступає на яв великими завоюваннями. Вавилон, де засїла халдейська династия, війшов в союз з сею новою державою й зробив кінець Асірії. 607 року Ніневою взято й зруйновано, на велику радість всіх, кому вона давала ся в знаки. Підвластні землї відійшли від неї, саму Асірію взяла Мідія, її північна сусїдка.
