Вавилон став незалежним. Його халдейські царі хотїли йти слїдами своїх асірійських зверхників, і завели такий же суровий воєнний режім. Але се останнє Вавилонське царство не було довговічне, — хоч саме воно прославило ся в пізнїйших віках, тому що його історія війшла в історичні памятки єврейські і грецькі. Найбільш голосним дїлом його було зруйнованнє Юдейського царства і переведеннє його людности в вавилонську неволю. Зруйновано тодї-ж і славний фінїкійский Тір. Було все се дїлом царя Навуходоносора, котрого таким голосним зробили писання єврейські, як наймогутнійшого тодішнього володаря. Вони заховали ріжні оповідання про могутність, пиху і жалісний кінець тої слави, коли він збожеволїв. А за чверть столїтя після його смерти Вавилон упав в руки нового іранського володаря, царя Персів Кіра (в р. 539) і тим скінчила ся історія Вавилонської держави.
Історія Мідійсько-Перського царства входить уже в історію індоевропейських народів античної, грецько-римської доби. Перше ніж розглядати ся в нїй, ми мусимо поглянути на иньші краї, перед усїм на великі річні долини полудневої Азії.
8. Індія. Великі річні долини північного Індостану також давали змогу для великого скуплення людности і раннього розвитку людського житя; але старинности індійські ще дуже мало дослїджені і дуже мало що звісно тут про часи перед арійським переселеннєм.
Стара людність була темношкіра, котрої останки заховались і тепер в ріжних глухих місцях — в неприступних лїсах-джунґлях та в горах Декану, — їх звуть Дравідійцями. Сї останки, які зацїлїли в найменьш придатних для культури місцях, тепер стоять дуже низько з культурного погляду. Вони дуже часто не мають нїякого житла, годують ся дикими рослинами і всякою всячиною, яка без великого труду може попасти їм в руки, і часто обсмалена на огнї, гострокінчаста палиця становить їх одиноку зброю. Иньші мають пару овець і кіз, або займають ся дуже примітивним хлїборобством: випалюють під посїв кавалок лїсу, попіл
