Сторінка:Михайло Грушевський. Всесвітня історія (1920).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 29 —

давнї війни, котрі йшли тут — уже не так між Арійцями і тубильцями, як між самими арійськими племенами: західні, пенджабські натискали на східнїх, що пройшли вже в басейн Ґанґа, а ти боронили від них свої нові оселї. Тубильні володарі виступають уже часто в ролї союзників їх в сих усобицях. Розселяючи ся все ширше, арійські ватажки вже не вибивали старі племена, а полишали їх в ролї підвластної, підданської людности — позбавленої всяких прав.

По сїм, приблизно в перших столїтях останнього тисячилїтя перед Хр. на нових оселях в долині Ґанґа формуєть ся орігінальний громадський устрій Індійських Арійців. Тисячилїтнїй період завойовних війн закінчив ся. Орґанїзували ся арійські держави більші й меньші, під началом своїх царів (раджів). Завойовники Арійцї стали вищою, благородною расою (вони вищого походження, „двічі роджені“, не так як тубильцї). Але й серед них самих перейшов глибокий роздїл. Головне значіннє мало тут суперництво жерцїв з владущою верствою князїв і воєнних ватажків, взагалї таке важне в історії сих примітивних громад: у Індійських Арійцїв ми можемо бачити його краще нїж де.

В часах віддїлення Арійцїв від иньших індо-європейських племен, так само в період пенджабського розселення у них не було осібної духовної верстви: тодї представниками племени перед богами були їх племінні ватажки, князї. В часах ґанґського розселення богослужебні чинности починають переходити до певних спеціалїстів в молитвах і жертвах, і сї спеціалїсти роблять все можливе для того, щоб зробити богослуженнє монополїєю своєю і своїх родів. Пильнуючи самі, зложити з себе замкнену і відокремлену верству, не допускаючи між себе нїяких стороннїх і не мішаючи ся з иньшими клясами навіть арійської людности, вони іменем того богоосвященного авторітету, собі присвоєного, пильнують і сї иньші кляси різко розмежувати і відграничити. Так складають ся три верстви, або касти арійської людности: брахмани — духовні, кшатрії — воєнна аристократія, вайсії (вайшья) — простий арійський нарід: хлїбороби, пастухи, ремісники. Четверту касту судрів (шудра) становить не арійська людність,