пленнєм здобутків революції? Як можна до того всього покладати на нього ще й орґанїзацію нового житя на місцях? Очевидно, тимчасове правительство не може того всього подолати; воно чекає, щоб на місцях прихильники нового ладу, свободи й демократії орґанізовали його самі, і готово дати санкцію, приложити свою печатку до всього того, що буде зроблене в тім напрямі на місцях. Житє страшенним рухом летить вперед; що не поспіває за ним, тим самим роспадаєть ся, нищить ся і гине. Треба творити нові форми орґанїзаціи згідно з новими умовами. Робити се можуть тільки орґанїзовані сили на місцях. Тимчасове правительство се розуміє.
Ми бачимо цїлий ряд таких виступів його, де воно санкціонує ті домагання країв і народностей, які йому приносять ся. З ріжних сторін ідуть вісти, що місцеві національні більшости беруть на себе вже тепер справу орґанїзації свого краю на нових, автономних підставах в порозумінню з національними меньшостями своїх країв і з тимчасовим правительством.
В серединї березня ми прочитали звістку, що литовські національні орґанїзації постановили в найблизшім часї скликати комітет, зложений з представників литовської більшости і няродностей-меньшостей сього краю (Жидів, Білорусів, Поляків і Великоросів), щоб орґанїзувати автономний лад в литовських губерніях, і тимчасове правительство дало вже на те свою принципіальну згоду. Тиждень по тім читали ми про анальоґічну постанову білоруського національного зїзду, що вибрав виконавчий комітет і поручив йому в порозу-
