Сторінка:Михайло Грушевський. Початки громадянства (ґенетична соціолоґія) (1921).djvu/303

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 302 —

Але в сім часі стали підходити до порушених тем иньші дослідники. Молодий тоді український етноґраф, харківський професор Микола Сумцов, в своїй розвідці про „Досвітки“ заговорив про сліди сумішки або „комунального шлюбу“ в українських звичаях, і отсі українські досвітки і вечерниці толкував як форму „пробного шлюбу“, — переходовий ступінь від комунізму і поліґамії до моноґамії.[1] Польський фільольоґ Мпк. Зміґродский в студії про становище матери у арійських народів, випущеній в тій же 1886 році, старав ся дошукати ся в весільних українських звичаях пережитків „гетеризму і матріярхату“.[2] Максим Ковалевський, звісний історик права, тодішній московський професор, в своїм курсі „Первобытное право“ (II, 1886) поставив завданнєм звести словянський матеріял, який свідчить про те, що словянські племена переходили ті стадії розвою родинних відносин, яки вважали ся ним за загальну схему людського соціяльного розвою. Він притяг до сього й приступний йому український матеріял, і в пізнійших своїх студіах, випущених на ріжних европейських мовах,[3] знайомив з ним західніх етнольоґів і соціольоґів, як з цікавими пережитками, що потверджують „теорію розвою шлюбу, вперше поставлену анґлійськими ученими“.

Спеціяльно українським матеріялом зайняв ся молодий дослідник Микола Чернишов, киянин родом, що проходив університетську науку якийсь час в Швайцарії (на медичнім факультеті бернського університету, на початку 1880-х років). Він заінтересував ся соціольоґо-етнольоґичними дослідами і з поворотом на Україну став переводити їх на український матеріял.

В 1887 р. на сторінках Кіевскої Старини зявилось кілька його статей, в котрих він відзивавсь на інтересні з погляду етнольоґа і соціольоґа літературні появи. Така була його рецензія на згадану працю Зміґродского, де Чернишов, критикуючи його виводи, з свого боку констатував в українськім весільнім рітуалі сліди сумішки (в звичаю перекладання вінця молодої на голови дружок, і ин.). Далі — інтересна статя про понеділкуваннє, з нагоди звістки В. Василенка про форми сього звичаю в Переяславськім п., в м. Боришполі, де підчас сватання батько-матір молодої, запиваючи могорич і обявляючи сватам, що́ йде за донькою в придане, виговорюють їй право „понеділкувати“, себто не

  1. Досвѣтки и посидѣлки, К. Старина 1886, III.
  2. M. Zmigrodzky, Die Mutter bei den Völkern des arischen Stammes, München, 1886.
  3. Tableau des origines et de l'evolution de la famille et de la propriété. Stockholm, 1890. Marriage among the early Slaves (Folk-lore, 1900, XII). Modern customs and ancient laws of Russia, Льондон, 1891.