Останніми часами спиняв ся над сим важним в етнольоґії й соціольоґії питаннєм Вундт, в своїм великім курсі, шукаючи середньої дороги між крайностями сих двох поглядів. Він висловив переконаннє, що паралєльні чи повторні, незалежні від себе появи одних і тих самих інновацій вповні можливі — і власне в сфері псіхольоґичній і соціяльній ще більше, ніж в сфері техничних винаходів. „Техніка зброї й знарядь — і форми соціяльного житя в родині, роді й державі становлять дві крайности з сього погляду. В сфері ерґольоґії[1] кожна спеціяльна прикмета, така напр. як уживаннє гребенів з чародійними знаками, носової сопілки як музичного інструменту, може зробити правдоподібним колишній звязок дотичних племен, і навіть лук із стрілою, форма щита, татуірованнє, кругла чи гостроверха форма хати можуть приводити до виводу про передачу таких прикмет — де такі явища збігають ся в більшім числї. Инакше з прикметами соціольоґичними. Щоб моноґамна сімя, власть ватажка, рада старих тільки оден раз зявляли ся на землі — се зовсім не правдоподібно. Так само ясно, що ті мотиви, під якими повстають ріжні під-форми сих установ, як поліґамія, ґрупове подруже, наступство в лінії батька чи матери, розділ ватажків воєнних і мирних, початки поділу урядування між членами ради, корінять ся в загально-людських прикметах. Тут отже ніщо не промовляє за єдиничну появу, і коли вони появляють ся однаково на ріжних місцях, то се зовсім не мусить походити з зовнішньої передачі або мандрівки народів.“
Се цілком справедливо що до псіхичних і соціяльних явищ, і навіть в сфері техніки можна допускати незалежні від себе паралєльні чи повторні появи таких самих винаходів. З історії техніки знаємо, як ті самі винаходи родились незалежно від себе приблизно в тім самім часі — то значить в подібних економичних обставинах, в почутю тих самих потреб, або як винаходи робились, і затрачувались за невжитком — тому що ще не відповідали потребам господарства, і потім робились наново. Таким чином стрічаючи паралєльні явища чи то з сфери матеріяльної культури чи соціяльного житя, коли вони не виступають в такім спеціяльнім нагромадженню, що справді викликають підозріннє в перенесенню їх чи зносинами чи якимсь мандрівним народом[2], — нема потреби зараз шукати за доказами перенесення. Далеко частійше
- ↑ Термін запропонований бр. Саразінами, замість пропонованої Гекелем „ойкольоґії“, для означення „суми проявів житя, які не входять в сферу фізіольоґії — урядженнє дому, державна орґанізація“, або як на иньшім місцї вони се толкуютъ: „вся фізична і духова робота живого єства.“
- ↑ На такі познаки перенесення — власне як оте скупленнє подібностей, стріча подібностей техничних з антропольоґичними і т. д., звертає увагу і Вундт в своїм курсі, VII с. 264 і дд., пор. с. 58 і дд.
