Морган уже не тільки саму орґанізацію сімї, але й усі головні надбудови на економичнім житю: власть, сімю і власність, слідить на всіх степенях соціяльного розвитку, розбиваючи їх на три епохи: примітивну („дику“), варварську і цівілізовану.[1] З сих його виводів одначе вплив на дальший напрям дослідів мали головно його помічення і виводи щодо розвою родини та її відносини до роду. Вони ще більше обгострили інтерес до сього питання, розбуджений уже перед тим працями Бахофена, Мак-Лєнана, Лєббока і першою працею Морґана. За еволюцію подружа і сімї ухопились як за ключ до еволюції соціяльного пожитя в його перших стадіях; еволюція сімї стала фактично ототожнюватись з нею, властиво покрила її — як то ми бачили вище на праці Енґельса.
Праці Морґана принесли до питання про історію сімї й роду дійсно богато цікавого. Богатим матеріялом потвердили широке росповсюдненнє материної сімї, доказуючи ії старшість перед батьківською. Вияснили, що при істнуванню материного екзоґамного роду той патріярхальний рід, який мислив ся так довго як дальша стадія сімї, ніколи не міг вирости з простого розросту її — тому що батько й дитина рахували ся в ріжних родах. З практикованої у Індіян і у богатьох иньших народів номенклятури, яка одним іменем батька-матери, брата-сестри, означає ціле поколіннє, не роблячи ріжниці між дійсно рідними і не рідними, вони виводили істнуваннє ріжних варіацій „ґрупового подружа“, де кождий міг мати сексуальну звязь з кождою жінкою свого покоління, тому трактував усіх дітей племени як своїх дітей, без ріжниці. Слідячи за ріжними степенями обмеження сексуальної сумішки доводили істнуваннє первісної стадії нічим не обмежених сексуальних відносин. Загалом Морґан потвердив, доповнив, справив і розвинув ріжні помічення Бахофена — Мак-Лєнана на незмірно ширшій підставі, і в результаті сих дослідів зявилась схема пяти стадій в розвою подружа і суспільности, розроблена потім богатьма дослідниками, як універсальна схема людського соціяльного розвою.[2]
- ↑ Се клясіфікація старого анґлійського історика Ферґусона (Essay of the history of civil society, 1767), котру перейняв Морґан.
- ↑ З праць дослідників, які розробляли і популяризували погляди Бахофена — Мак-Лєнана — Морґана окрім згаданої вже популяризації Енґельса, я згадаю тільки декотрі ранійші: К. Kautsky, Die Entstehung der Ehe und Familie, 1882. A. Giraud-Teulon, Les origines du mariage et de la famille, 1884. J. Lіppert, Geschichte der Familie, 1884, і Kulturgeschichte, 2-й том 1888. А. H. Post, Die Geschlechtsgenossenschaft der Urzeit und die Entstehung der Ehe, 1889. M. Kovаlevskі, Tableau des origines et de l'évolution de la famille et de la propriété, 1890. E. A. Schrоeder, Das Recht in der geschlechtlichen Ordnung, 1896. I. Kohler, Zur Urgeschichte der Ehe, 1897.
