Перша стадія — се сумішка вповні не обмежена. Сексуальний звязок допустимий між всіми ґенераціями, між всіми чоловіками і жінками. Людське стадо, чи „орда“ як її звичайно звуть в західній соціольоґії (нам ся назва звучить дикувато — про се будемо говорити далі), спільними силами виховує свій людський приріст. Яких небудь правил, які б нормували сексуальні відносини, надавали їм якусь трівкість і постійність, іще нема; понятє „кровосумішки“ не істнує. Сей тип давно перейдений людством, він вимер, — але істнуваннє його, по гадці Морґана, засвідчуєть ся звістками старинних авторів про істнуваннє кровосумішки у ріжних народів в давнійших часах і пережитками деяких сучасних низько-культурних народів. Він характеризуєть ся як стан „безподружний“, „аґамія“, сумішка, „панміксія“ (Promiskuität, promiscuité).
Друга стадія — се „родина кровна“ або „ґрупове подружє“. Звязки чоловіків і жінок допускають ся без усяких обмежень, але тільки в межах одного і того самого покоління (ґенерації, „возрастноі кляси“). Отже донька не може бути в звязку з своїм батьком або дядьком, але всі брати можуть жити з своїми сестрами; батьки, дядьки, тітки, матери — всі рахують ся чоловіками і жінками між собою. Реально така стадія також не істнує, але її істнуваннє доводить ся родинною номенклятурою, яка напр. заховалась у малайських племен, на Гавайських островах (тому Морґан називав сю форму „маляйським спорідненнєм): кожда людина називає своїми батьками і матерями без ріжниці всі особи старшої ґенерації свого роду, а своїми дітьми не тільки дійсних своїх дітей, але й небожів, і взагалі всю безпосередню молодшу від себе ґенерацію, незалежно від степеня споріднення.
Третя стадія, т. зв. пуналюанська, вносить дальші обмеження в ґрупову чи поколінну (возрастну) сімю. Не тільки подружний звязок поза межами свого покоління вважаєть ся ненатуральним і неможливим, але також і кровосумішка з своїми кровними. Ся кровність рахуєть ся тільки для споріднення по матери — але за те в якім небудь степени споріднення. Отже не можна війти в зносини ні з одноутробною сестрою, ані з тіточною сестрою, ані з тіточно-тіточною. Спорідненнє по батьку іґноруєть ся вповнї, означають тільки спорідненнє по матери. Се дає з одного боку початок „екзоґамії“ — шуканню жінки по-за ріднею матери, з другого — кладе підвалини орґанізації материного роду, а далі — материної сімї. На практиці се впливаєть ся в таких формах ґрупового подружа як гавайська „пуналюа“ — котрої імя й надано сій стадії родинних відносин. Пуналюа значить „спільник“, „товариш“. Так звуть ся чоловіки, які мають спільних жінок, і жінки, які мають спільних чоловіків. Звичайно буває так що кілька братів, рідних чи тіточних, мають своїх
