спільних жінок — між ними одначе не може бути ніякої своячки по матери; також кілька сестер, рідних (одноутробних) чи тіточних, тіточно-тіточних мають спільних чоловіків. Як реально дана форма вона послужила Морґанови і його школі для виводу попередніх стадій подружа і соціяльного житя. З другого боку з неї він черпає еволюційні пояснення для суспільних відносин американських, котрі вважає дальшим розвитком сеї стадії „пуналюа“.
Сю четверту стадію Морґанова школа характеризує як подруже „парне“. Воно вироблюєть ся практикою з останніх стадій ґрупового подружа.
Хоча чоловік факультативно може мати звязки з богатьма жінками, і навпаки, але практика складалась так, що чоловік мав одну — єдину чи головну жінку, і жінка одного головного чи єдиного чоловіка. Разом з тим, як розвиток родового житя все далі розширяв понятя споріднення, — родичів і свояків, з котрими женити ся не можна було, ставало все більше, і знайти собі жінку, з котрою можна б було побратись, ставало все тяжше. Через се приходилось одному чоловікови триматись одної жінки, і навпаки, хоч прінціпіяльно поліґамія і не виключалось. Паралельно, з тих же мотивів розвивались такі форми подружа, як умичка та купно жінки. Вони впливали на закріпленнє парної сімї: з початку звязь пари була дуже слабка і легко розривалось, потім вона стає все трівалійшою, і розвязаннє її вже осуджуєть ся опінією родичів. Сі ж форми зміняють поволі становище чоловіка і жінки в родині — жінка тратить в ній своє першинство і господарем стає чоловік. Ріжні форми сеї еволюції Морґан мав нагоду студіювати між Індіянами, серед котрих парне подруже вже запанувало над ґруповим. Він уважав його характеристичним для „варварської доби“ — перехід від дикости до варварства по його клясіфікації характеризуєть ся між иньшим також і переходом від ґрупового подружа до парного.
Під дальшими впливами тих же факторів на вищих ступенях „варварської доби“ вироблюєть з парної сімї остання до-тепер, пята стадія родинного житя — моноґамія. Повного панування вона доходить в періоді цівілізації, і характеристична для неї. Основою її являєть ся панованнє чоловіка. Сімя і рід з материнського перебудовують ся на батьківське, батьківство стає джерелом маєткових і навіть політичних прав, і через ся вихованнє „законних“, батьківських дітей стає головним завданнєм сімї. Сімя стає все більш нерозривною, але всякі обмеження сексуальних відносин обовязкові головно для жінки — властиво вона тільки повинна моноґамії, тим часом як для чоловіка допускаєть ся велика свобода в сій сфері. Поневоленнє жінки чоловіком і його власть
