иньших народів і з ними працювати за-одно над забезпеченнєм нового, доброго ладу.
От чому всї люде, які не мають якогось ворогування против Українського Народу, тільки хочуть добра своїй землї, ладу і спокою, знайшли в Унїверсалї заспокоєннє, поруку ладу і порядку і з радістю привитали перехід У. Ц. Ради до активної роботи над захищеннєм і упорядкованнєм житя краю, до закладання підстав його автономного житя.
Ті ж що підняли голос на нього вичитали в нїм те, чого в нїм зовсїм нема! Бож У. Ц. Рада в своїм Унїверсалї признавала єдність Росийської революції, визнавала санкцію Всеросийського Учредительного зібрання, і зовсїм не разривала з Центральним Урядом.
Не претендувала на нїяку власть над неукраїнськими народностями, тільки над Українським Народом, що її настановив. Національне самооподаткованнє накладала тільки на українську людність, не чіпаючи не-Українцїв.
Нїяких анархичних, неорґанїзованих виступів не допускала. Всю адмінїстративну, публичну машину полишала без усякої помїхи і не робила перешкоди в її дїяльности. Против ворожих українству людей, які зацїлїли на яких небудь посадах, вона вказувала тільки оден шлях, законний: аґітацію і перевибори.
Не сїяла ворожнечі, а кликала до порозуміння і згоди, до спільної працї всї народи України, — щоб повалити ту велику і високу стїну, яка стоїть на дорозї вільного походу Української землї: всї ті пережитки і останки старого проклятого режіму, які ще стоять і досї — темнота, несвідомість полїтична і національна, русіфікація, нехтуваннє української народности, її мови, її культури, недовірє і відчуженнє між народностями, стара память колишніх спорів і чвар, котру роздувають злі й необачні люде, замість кликати до згоди й співробітництва, в світлу і велику будуччину Української землї, а не в темну й гірку її минувшину.
У. Ц. Р. нїби говорить сим Унїверсалом до всїх хто живе на Українї: „Мир вам, братя-громадяне Української землї! Ми, У. Ц. Рада, стали на сторожі спокою й ладу України і вжиємо всїх сил Українського Народу, щоб забезпечити їй правильний порядок! Порозумійте ся, працюйте в згодї між собою і в тїснім звязку з нами, і спільними силами забезпечіть добре житє нашому краєви!
„Можете бути певні, що без вас не обійдеть ся в установленню нових підстав сього житя. Воно буде вирішене представниками всеї Української знмлї. Орґанїзація автономного ладу України буде вести ся теж при вашій участи, коли, розумієть ся, ви не будете ухиляти ся від тої працї з нами, до котрої вас кличемо. Але така одностайність лежить в інтересї і вашім і всього краю!“
Під впливом Унїверсалу Ц. Рос. Уряд рішив зійти з свого відпорного становища. Мінїстри соціалїсти заявили, що він повинен поправити свою помилку. Два днї після оголошення згаданої формули Юридичної Наради, 16 червня, вийшла відозва його „до братів Українцїв“, де Ц. Р. Уряд заявляв своїм обовязком „прийти до порозуміння з громадськими демократичними орґанїзаціями України про ті переходові заходи, які можуть і мусять бути прийняті в будущинї для забезпечення прав Українського народу в місцевій адмінїстрації, самоврядуванню, школї й судї, і підготовлять перехід до того свобідного устрою, що Вкраїна мусить одержати з рук Учредительного Зібрання“. Доволї неясно се було. Несмачні були заклики тої ж відозви, аби Українцї не йшли „погибельною
