ділом, Господь зна, якою мовою і правописю писаний. Мадярське міністерство щось вже чуло про Русинів народовців, противників Москви, про фонетичну правопись і видимо рекомендувало йійі Русинови сотрудникови, — та той не відаючи ні россійщини, ні народньоі мови угорськоі Руси, а ні якоі правописі руськоі, таке понаписував, що тільки „плюнуть та перехриститься“, як каже Гоголева сваха. Це було перше моє знакомство з печатю угорських земляків. Але що мені кинулось в вічі власне в угорському виділі виставки, це пребагата коллекція костюмів і орнаментики народньоі з угорськоі Руси. Я такого багацтва не бачив ні перше, ні послі, — навіть і в самому Пешті, де я був у 1875 р. і де в музею вже не побачив тієі коллекціі, бо вона з браку місця схована по скринях, як сказав мені діректор. Не знаю, чи потім багато увійшло зра-
