Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/134

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

тепер о хлопах думати? Ми интелигенция памятаймо о собі, образуймо ся на язиці россійскім, зрешта хлоп галицкий розуміє литературний язик русский, а як ні, то най ся вчит!“ — Зложено у Львові товариство „Просвіта“, признав він молодшим силам більше енерґиі и жалував ся, що св. Юр и Матиця такі оспалі, не для того, яко би му просвіта люду в язиці малорускім на серци лежала, але для того, що через „Просвіту“ збереже ся самостійність народня и литературна противно експекторациям москвофильским. И нині він побиває ся за розширенєм Наумовича „Науки“, „Русскои Ради“, щоби робити конкуренцию „Просвіті“ народовців — для цілей москвофильских. Згадати му про теє, що руські попи полонізують ся самохіть, то каже він „так мусить бути; сли би зачали по великорусски говорити, то тогди закинули би всі польский язик. Нам