Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/167

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

не побачиш багато книжок, — кажуть, через бідність, хоч напр. у Россіі вчителі гімназій не багатші, а все таки книжок у них більше, і хоч на кавярню й карти знаходять ся грошенята й у Галичан. От через що в Россіі не то шо універсітетських або й по губернських містах, але й по повітових, де все таки з 50-х років почали закладатись публичні бібліотеки, перед котрими напр. на Просвітську просто сором і глянути, — а іноді й на селах? де дві родини виписують одна „Вѣстникъ Европы“, а друга „Отечественныя Записки“ та й міняють ся ними й дають навколо, — побачиш було далеко більше звязку з цівілізованим світом, більше смаку до інтеллектуальних інтересів, ніж у Галичині в самому Львові[1]. Одначе вернемось до оповідання хронологічного.

 
  1. Майже точнісінько таке саме казав мені й один молодий Поляк, котрий