Ця сторінка вичитана
і Відень. Але Подолінський казав, що моя рекомендація поможе йому ві Львові.[1]
- ↑ З того, що росказано в попередній голові, а також в мойій книжці „Историческая Польша и Великорусская демократія“, видно, в чім я сходивсь, а в чім не сходивсь з кружком „Впередців“, але я вважав своім обовязком помагати розширенню в Россіі всякого вільного слова, тим паче, що я сподівавсь, що наш гурт матиме в Галичині чи так, чи сяк, і свій орган. — В справі відносин мойіх спеціяльно до С. Подолінського, про котрі навіть напечатано лист єго батька в „Русской Старинѣ“, я мушу сказати, що С. П. ніколи під мойім впливом власне не був. В 1870 р. я бачив його раз чи два й в Кийіві в одному кружку молодіжі, де Зібер читав своі реферати про Маркса; потім я в початку 1873 р. дістав од нього з Цюріха лист, в котрому він прохав у мене згаданий реферат про Шевченка, далі він мені прислав літографовану програму „Впередь“, на котру я послав своі уваги, не згідні з многими точками за-
