Ця сторінка вичитана
так сказати, і стали тепер справді народньою і при тому могучою партією в Сербіі.
С. Подолінський, хоч був „впередчик“, але при тому був за надто Украйінець, щоб не сімпатизувати таким пробам локалізованя інтернаціонального соціялізму. Окрім того були в Цюріху деякі інші Россіяне, між ними й Кіяне, котрі ближче стояли до „Бакуністів“, ніж до „Лавристів“ і через те почасти й поділяли традиційний панславізм Бакуніна, котрого старий агітатор, ще живший тоді в Локарно, ніколи до кінця не залишав. Ось на якому грунті основувались цюріхсько-украйінські пляни впорядкованя славянськоі взаємности і у Відні.
Як видно з листу січовика, ті пляни не знайшли собі у нього, та й в загалі у Віденьських Галичан сімпатіі. Через нехіть Галичан звичайно
