хоч россійським. З таких спорів доходило до спору про вагу національного й народно-традиційного елементу і всесвітнього, наукового. Ми вище ставили остатний, новостроєнці перший. Ми йіх за те ставили в ряд з московськими славянофілами. І справді, на скілько зближались тодішні украйінофіли з тими славянофілами, свідчить і те, що напр. в Кийіві була й третя воскресна школа (Печерська), в котрій зібрались чисті Москалі вкупі з Украйінцями, деякі з котрих потім виступали гарячими мовцями в украйінофільській громаді. Цю школу так і звали славянофільською. Ми ж подоляне, були всі Украйінці з роду, і коли не цурались россійщини та коли стояли за неі, то зовсім не за московський національний єі елемент, а за гуманітарний, европейський, — од того нас і звали наші суперечники не москалями, а ко-
