Ця сторінка вичитана
смополітами[1]. Украйінства ми й не думали цуратись, а напроти перші украйінські таблиці для учеників зложені були двома нашими, подолянами, між інчим одна К. Ш-м, що й тоді вже працював над украйінським словником. Подібнож у Полтаві „космополіт“ і на пів Москаль С-н (згаданий учитель мій, у котрого я побачив М. Вовчка), перекладав на украйінське фонетичний Букварь Золотова[2]. Додам, що дехто з нас, я напр., не згожувавсь на дуже
- ↑ Спеціяльно мене одбивало од украйінофільських кружків власне йіх антіевропейство, „восточництво“ (кажучи словом Гоголя). як свідоме, так і невільне, через те, що украйінофіли (окрім кількох з польського роду) майже зовсім не знали „западних мов“, через що не вільно зоставались більш москалями, ніж россійські космополіти, хоч і бунтувались проти московськоі літератури.
- ↑ В 1862 р. його арештовано й вислано в Архангельську губернію за „намѣреніе отдѣлить Малороссію“!!!
