і коли редактор (другий), щоб утихомирити єго, сказав єму, що я не можу бути сепаратистом, бо я автор статей у Правді — Література російска, великоруска, украйінска й галицка, то Гогоцкий іменно на ті статі й подав донос міністру Толстому, вказавши єму там на осуду єго шкільноі політики.
Тим часом у товариства, в украйінофільскій братіі я не тілько не мав потрібноі помочи, а почав натикатись на опозицію дужшу, ніж у попередній рік. Мотіви тієі опозіціі досить складн і я далеко б одійшов від австро-руських справ, як би став розбирати йіх. Скажу тілько про те, що виставлялось на верх опонентами. Виставлялось же ними те, що я занадто мало даю ваги національности, украйінофільству, а за надто далеко йду в своєму европействі і занадто багато роблю уступок всеро-
