Ця сторінка вичитана
дати вже з розвитих мов на украінську. На лихо, тілько один з них знав так-сяк французську мову, з котроі й почав перекладати „Мазепу“ Байрона, а другі ніякоі не знали, окрім россійськоі[1]. Для перекладів, казано, треба словника, то ж і почали перекладати россійський же словник Рейфа на украйінське.
От до такого кружка пристали ми з Судовщиковим, чи такий кружок пристав до нас, — не знаю, як і сказати. Судовщиков зразу виступив проти напрямку кружка, а надто проти словника россійсько-украйінського, замісць котрого він радив перш усього зробити
- ↑ До нашого кружка приходив зрештою дуже навіть знаючий правобережець, та він тілько подавав голос за теорію „самостайности“ украйінськоі літератури, а сам по украйінському не писав нічого, окрім кількох поетичних „гріхів молодости“ в одній галицкій газеті, про котрі ніколи не згадував.
