Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/37

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

звідти передадуть нам матеріял до украйінського словника, куди увійшов і матеріял Куліша. Нескоро привезено той матеріял в 12 пудах, котрий одначе не стільки прислуживсь, скільки пойів праці і грошей на впорядковання, після котрого зосталось дуже мало цінного, так що прийшлось почати вибірання слів з етнографічних збірок і писателів на ново. А тим часом Судовщикова, — єдиного між нами спеціяліста в лінгвістиці, — вислано в Костромську губернію, де він не забаром і вмер[1].

Наші граматикальні збори стали осередком нового украйінського руху в Кийіві й навколо, звідки іноді найіз-

  1. Він сказав в одній приватній бесіді, що жалкує, чому Каракозов не влучив у царя; свідок (бувший московський студент, учитель у д. Галагана) переказав ці слова звісному Тайному Совітнику Юзефовичу… Дальшого розказувати нічого…