У вечері, в тій компаніі, котра зібралась у показаний мені ресторан, левом бесіди став один уніатский піп — середнього стану між партіями. Будучи досить прихильний до москвофільства, він згорда дивився на православних Буковинців і жалівся, що Галичан на Буковині не люблять, тоді як вони там дійсні культуртрегери. Він так і сказав. З висока він дивився й на православну церкву в Росіі, де, як він казав, нема освічених попів, ні проповіді. Мені не було резону споритися з ним, і ми попрощались досить приязно.
На другий день я оглянув церкву і чув спів руминский і славянский, обійшов базар, де дивувався чистоті малорускоі розмови. Чернівці в сему перший город на світі, бо панска мова там німецка, дуже вже далека від мужицкоі, то й не може там у розмовах панства з мужиками
