виробитись така мішанина, як у Львові або в Кієві. Тут і пани на базарі мусіли говорити чисто по малорускому.
На решті, накупивши фотографій Гуцулів, я пойіхав залізницею до Снятина, щоб звідти, при помочі попа, до котрого мені дали лист з Чернівців, йіхати возом до Путилова-Сторонця, до Федьковича. Піп трохи здивувався моєму візиту, але приняв мене гостинно, дав навіть иісти печену курку з чаєм і винаняв мені візницю з тим, щоб зараз же йіхати на Кути, де я мусів ночувати.
В Кути ми прийіхали пізно, і довго не могли добитись ні в одну гостинницю. Був вечір пятниці, і ні один жид не хотів безпокоітись відчиняти нам. На решті довгим стуком у одні ворота ми добились того, що з двору вийшла наймичка христіянка, і впустила нас. Але йісти нічогі-
