половині Австріі і на Балканскому полуострові і котра зовсім відмінна від нашоі, украйнскоі, або в загалі російскоі. Се стан річей, в котрому нема культури ні дикоі, ні цівілізованоі. У нас при культурі дикій, по крайній мірі випросиш, або купиш в кожного мужика хліба, яєць, молока. У нас неможливо, щоб і чиновник, як напр. буковинский поштмайстер, живучи в селі, при огороді, над річкою, не розвів собі курей, голубів, утят. Тут же, бачите, цівілізація вже діференцувала житє: продає страву й т. і. вже тілько жид; поштмайстер вже не може займатись курчатами, а в тойже час не має стілько грошей, щоб купувати курчат у жида, ось він і сам йість барабольники і гостеви нічого іншого не може дати. Тим часом, коли я спитав єго: що я єму винен за обід, то він в прінціпі плати не відмовив, а
