Ця сторінка вичитана
Але що то за дорога! Я бачив в Альпах кінні й мулові дороги через перевали; так то салоновий паркет перед нашою карпатскою дорогою. Се був просто рівчак, по котрому в часи дощу йшов поток, а через него валялись деревини, так що иноді треба було коневі перелазити через ті деревини, як собаці, а иноді підлазити ними. Так ми бідували більше години, поки вибрались на більше цівілізовану дорогу, усе лісом, по бокам котроі видно було людску руку в порядно зложених дровах. Гуцул пояснив мені, що незабаром буде шлюз для спуску дерева, і хата „форштерів“, де можна буде пристати. Ось і шлюз і перед ним ціле озеро спиненоі води, а над озером великий дім.
Оказалось, що се якась „форштерска“ канцелярія, куди форштери приходять на час з села Луги, що
