Перед тим, як сідати мені, угорский балагула сказав, що він мусить підвезти і свою матір до сусіднього села. Сказав він се віжливо, просючи мене дозволу. Я дозволив. Але, коли мати вилізла, — незабаром балагула прийняв по дорозі ще одного жида, при чому мене вже не питав. Скоро появились нові жиди, котрі то сідали, то вилазили з буди, не звертаючи на мене уваги й навіть не здоровкаючись. Коло самого Сігета вже сиділо в буді окрім мене 4 жидів і вже почали мене тіснити на задньому сидіню. Нарешті став улазити пяний і витягати з місця коло мене мій куферчик, не кажучи мені ні слова. Я запротестував. Непрошений товариш сяк-так помістився на переді, а я прочитав жидам мораль про віжливість, на котру мені ніхто не відповів.
Всю дорогу, з села, я говорив з своім балагулою по рускому, і він го-
