мадярська держава справді непримирима з йіх національними інтересами, то вони мають повне право дбати про себе, як хотять, бо вони такі ж самі люде, як і Мадяре і таке-ж саме мають право мати свою державу „Серби такі самі люде, як і Мадяре?“ перепитав мене один з студентів. „Еге-ж", кажу. Студенти підняли гомеричний сміх. Сусіди заговорили з ними по мадярському, певно, питаючи, чого вони сміють ся і скоро по всему вагону піднявся скажений регіт. Я сам засміявся…
Але скоро треба було мені переміняти колію дороги. І співець, і студенти щезли з моіх очей. Я всів у новий пойізд на Мункач.
Оглядаючись у вагоні, я побачив двох уніяцких попів. То мусіли бути Русини, але говорили вони по мадярському. Незабаром усів до них світський молодий чоловік, очевидно,
