Ця сторінка вичитана
як „Просвіта“ зреклась соймовоі субсідіі. Се все було повиною для ігумена, а для мене доброю нагодою розвити своі „надпартійні“ думки про Галичину і в загалі австрійську Русь. Ігумен став привітнійший і попрохав мене остатись ночувати в манастирі.
Ми багато розмовляли про всякі національні справи в Россіі і в австрійській Руси. Конечно, зійшла розмова на мадяронство. Я винив у нему найбільше самих Русинів, брак у них демократизму[1], з чого виходило в масі угроруского попівства мадяронство, а в патріотах поверховне москвофільство і зневага до свого демоса, єго мови і інтересів. Се все дуже було нове для мого собесідни-
- ↑ Кумедно, що патріоти писателі між угорскими Русинами, як напр. Духнович, непремінно старались вивести своі родини від бояр і шляхти — з Россіі.
