Говорив зі мною і з простими людьми Гомичков досить чистою малоруською мовою, та тілько з жінкою і сином говорив не інакше, як по мадярському. Відповідні поглядам літературним були й соціальні погляди Гомичкова. „Слуги“ і йіх інтереси для него нічого не значили, і на моі запити про економічний стан народу він нічого не міг мені росказати, навіть назвати джерела, звідки б я міг про те довідатись. Ледви про шкільні справи міг він говорити, і роспитами й листами, в котрих я критикував угроруські популярні книги, що Гомичков дав мені, я довів єго до того, що він попрохав мене зібрати для него в Россіі коллекцію елементарних учебників і популярних книг, — що я й зробив, привізши єму таку коллекцію в 1876 р. Конечно, я туди помістив і украйінські книжки.
