Ця сторінка вичитана
„Еге ж, еге-ж“. „Ну, так той дуже далеко від Кієва. Він аж коло Петербурга, і тепер туди зелізною дорогою коло 3 днів йідеся“. „А я думав, що се зараз коло Кієва, бо в історіях читаєш, що князі все з Новгорода в Кієв ходили і з Кієва в Новгород“.
А й той учитель був „москвофіл“, як і Гомичков, по крайній мірі в тому, що вірували в „одинъ русскій язькъ“, яким пишуть „господа“ в Россіі, хоч самі ні писати, ні говорити ним не могли, а говорили звичайно по мадярському.
З Унгвара я вийіхав рано і мусів на станціі Чап ждати пойізда, котрий би мене повіз на Кошиці (Kaschau) і Пряшів (Eperies), а звідти кругом Татри на Краків, бо тоді ще не було залізних доріг у Галичину через Карпати. Я велів собі подати якусь страву, сів коло
