Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/437

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

працю, хто б навіть заглянув в угорську Русь…

В Кошицях я спинився тілько між двома пойіздами. Там Русинів нема, а місто переважно словацке. З розмов по лавкам, в ресторані и на улицях я міг замітити, що Словаки куди ліпше Русинів держаться своєі національности. Мадярськоі розмови я майже не чув, і навіть на мою німецку розмову Словаки відповідали мені по словацкому. Я думаю, що тут причина те, що Словаки протестанти. Реформація принесла йім просвіту на національній мові, і та просвіта розширилась серед міщан. Коли наступили (з кінця XVIII. ст.) часи мадяризаціі, то та мадяризація стрітила освічене словацке міщанство, котре не схотіло піддатись йій. Зовсім інакше в православно-уніятській Руси, де мертва церковно-славянщина не дала національноі просвіти навіть попам: там