Ця сторінка вичитана
досить прихильно для украйінства [1]. Я не домагавсь виключного вживання украйінськоі мови в наших школах, а виходив з педагогічного правила: починати од звісного, щоб іти до незвісного, і домагавсь початку науки на народній мові, а далі вже на державній. На моі статті обізвавсь дехто з земців і між ними звісний педагог, барон Миколай Корф, котрий до самоі смерти нераз піднімав бесіду про цю справу, між іншим і на зйізді сільских учителів у Херсонщині в 1880 р. І сам я й доси думаю, що украйінська мова може увійти в школи в Россіі тільки тоді, коли агітація за нею буде виходити з такого, педагогічного, а зовсім не націоналістичного прінціпу.
- ↑ Про це дивись статьтю Л. Д. (моєі жінки) в „Вѣстникѣ Европы“ 1874, августъ: „Народныя нарѣчія и мѣстный элементъ въ образованіи“.
