Сторінка:Михайло Драгоманов. Австро-руські спомини (1867—1877). 1889.pdf/457

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

чив, я сказав, що не будучи спеціалістом нервноі фізіологіі, не беруть судити про душу в загалі, і про людську й собачу почастно.

Дехто засміявся; багато заговорило зразу: видно було, що хотіли затерти бесіду ш. п. директора.

Через кілька хвилин заговорив новий оратор, — як я дізнавсь потім, Лонгин Лукашевич. Він сказав, що не живучи остатніми часами ві Львові, він не зна докладно спорів між Украйінцями і Львовянами, але мусить признати потребу критичного перегляду партіі, єі діланя, засад і составу, бо по крайіній мірі він може сказати, що до партіі причислились люде, котрі ніяк би не могли належати до неі, колиб вона зоставалась вірною своім первісним засадам.

Але тут Сушкевич возвістив, що готова закуска, і мітінг перервався.