Ця сторінка вичитана
мого журналу, той противник мій, про котрого я згадував висше: ми прямо сказали О. Т., що журнал немислимий без Драгоманова, а коли Др-ова нема тепер, то нічого про те й балакати“.
В Кієві я довідався, що вже рішилась справа моєі відставки з універсітету. Ще перед вакаціями попечитель сказав мені, що міністр (гр. Дм. Толстой) требує моєі відставки. „По якому способу?“ спитав я. „Як по якому?“ „Чиновники в Россіі можуть іти в відставку по прошенію, або без прошенія, по т. зв. третьому пункту“[1]. „Конечно по прошенію, это для Васъ выгоднѣе“.
Я ростолкував попечителю, що
- ↑ Так відставлений чиновник тратить усяке право на державну службу, хиба новий начальник візьме єго „подъ свою отвѣтственность“.