про украйінський рух в історично-публіцістичних статтях в „СПетерб. Вѣдомостяхъ“ з 1865 р. та „Вѣстникѣ Европы“ з 1870 р., показуючи народньо-культурну вагу украйінського руху для всеі Россіі й Славянщини, і почастно показуючи, яка брехня й дурость лежить в основі роспущеного Катковим догмату, що украйінський рух — діло польськоі інтриги. Рух у Славянщині, що піднявсь після зйізду в Москві в 1867 р., звертав на ті статті більшу увагу в Россіі й Австріі. Галицька „Правда“ робила з них витяги. Тим часом я приступивсь близько до самих галицьких справ, а на решті завів стосунки й з самими Галичанами.
Оглядаючи украйінський рух у Россіі, я мусів узятись і за галицькі видання, з котрих „Слово“ досить аккуратно доходило до нашоі універсітетськоі бібліотеки. Еміграція Головацького, полеміка, котру він підняв з
