Ця сторінка вичитана
де я один час вів з Кийіва славянську хроніку.[1]
Молодші моі приятелі раніще мене прибули до Відня й познакомились з Січовиками, — то й ці були сміливіщі з ними, ніж зо мною, бо (як це кинулось нам у вічі з разу) Галичане, як і Німці, а надто Австрійці, далеко більше звертають увагу на єрархічні одміни, ніж Россіяне. Незабаром один з моіх приятелів переказав мені, щоб я був обережний в розмовах про папу
- ↑ Про це варто сказати два слова. Редактор газети, покійник Валентин Корш думав, що я в Кийіві професор славянськоі філологіі, через те що я цітував сербські, чеські і т. і. газети і книги. В Петербурзі, казав він мені, нема зовсім знающих славянські мови, окрім завзятих спеціялістів, котрі всі (окрім Пипіна й Ровінського) не належали до ліберальноі печаті. Варто спомянути, що друга моя спеціяльність в газеті, по просьбі Корша, була полеміка з московськими газетами Каткова й Аксакова.
