боти в політичній пісні. Не даючи мойому віршуванню ніякоі ваги, я все таки послав його в Берлін тому приятелю, котрий був зо мною в Відні й Мюнхені, а далі пойіхав на Прагу в Берлін і звідти писав мені такі ж думки, котрі й я переживав. З Варшави дістаю від нього лист, — пише, що ходить по місту, все перевертаючи в голові мою пісню, а надто слова:
Ой, слухай Ляше, ми тілько за наше
Лягали в степах головами,
Ми ж не хотіли, щоб панували
Во́роги ваші над вами, —
і що він навіть дав одному Ляхові копію з моєі пісні, котра і тому сподобалась. Далі з Кийіва пише, що там він розпустив ту пісню.
Як же я здивувавсь, коли побачив у 1 н-рі поновленоі „Правди“ мою пісню, тільки перелицьовану, перешиту, місцями обкраяну, місцями полатану й дошиту — і підписану Гетьманцем,
