Ця сторінка вичитана
тоді вже досить плодовитим віршарем. Не маючи ні тоді, ні тепер претензіі на титул поета, я дививсь і дивлюсь на мою пісню, як на політичну статтю, віршовану — признаюсь — досить незручно. Тільки ж, коли вже вона нежданно для мене дістала публичности в перелицьованій формі, то я приведу тепер йійі тут в єі орігіналі, як документ свого часу, хоч як конспект тих річей і тих думок, про котрі була в нас тоді розмова і переписка між інчим і з Галичанами.
Поклик до братів Славян.
|
Гей, не дивуйтесь, добріі люде, |
